Главная / Общество / Комісія з питань громадянства рекомендує Президенту надати українське громадянство добровольцю з Росії Ользі Сімоновій>

Комісія з питань громадянства рекомендує Президенту надати українське громадянство добровольцю з Росії Ользі Сімоновій>

Фото: надане автором

Про це рішення повідомив член Комісії народний депутат Валерій Пацкан.

Ольга Сімонова у квітні – вересні 2015 року працювала парамедиком евакуаційної бригади Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Пирогова у Бахмуті та Луганському Донецької області, а також Попасній на Луганщині. До цього була медиком-добровольцем у підрозділі «Північ», батальйоні ПСМОП «Золоті ворота», а з вересня 2015 р. до березня 2016 р. – у полку «Дніпро-1». В Україну з Челябінська вона приїхала наприкінці 2014 р. Має статус учасника бойових дій. Контракт із ЗСУ підписала восени минулого року.

Бліц-інтерв’ю з Ольгою читайте нижче.

«Це ще не остаточна перемога, бо рішення Комісії – не останній крок, ще має бути указ Президента. Тож тримаємо кулаки за нашу Олю», – прокоментував сьогоднішню подію керівник і співзасновник ПДМШ Геннадій Друзенко.

Боротьба за прийняття Ольги до громадянства України триває вже майже рік. На початку квітня 2016 р. Друзенко особисто просив тодішнього міністра охорони здоров’я Олександра Квіташвілі клопотати перед Президентом України щодо надання Ользі українського громадянства. «Він на те погодився, але так і не встиг, оскільки невдовзі уряд Яценюка відправили у відставку, – розповів Геннадій. – Потім були місяці публічного тиску на владу, підтримка ЗМІ, бюрократична тяганина та відписки з Банкової».

У липні 2016 р. медики-добровольці ПДМШ, відзначені державними нагородами, публічно звернулися до Президента України з проханням надати Ользі українське громадянство. У серпні в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун підписала офіційне клопотання до глави держави прийняти Ольгу Сімонову до громадянства України, після чого Ольга подала відповідну заяву до Державної міграційної служби.

«Ольга зібрала всі необхідні документи, включно з довідкою про несудимість, яку видають компетентні органи РФ. Інтерпол, СБУ та Держприкордонслужба підтвердили, що не бачать перешкод для надання Ользі українського громадянства. І тільки в січні поточного року весь пакет документів потрапив на Банкову, звідки його швидко повернули до Державної міграційної служби без розгляду по суті», – розповів Геннадій Друзенко на спільній прес-конференції з лідером Руху «Справедливість» Валентином Наливайченком 20 лютого 2017 р.

За словами Друзенка, Адміністрація Президента аргументувала відмову тим, що нібито подання не відповідає формі 21, а висновок СБУ містить неточну інформацію про персональні дані особи.

15 лютого очільниця МОЗ підписала ще одне подання Президенту з проханням «прийняти позитивне рішення за клопотанням про прийняття до громадянства України громадянки Російської Федерації Сімонової Ольги Сергіївни», яка має «визначні заслуги перед Україною». Наступного дня Геннадій Друзенко, який є радником Уляни Супрун на громадських засадах, особисто передав до ДМС України пакет документів з новим клопотанням від в.о. міністра охорони здоров’я.

«Подання ми переписали, буквально скопіювавши з форми 21 всі слова та розділові знаки, бо вочевидь на Банковій зміст документів (як і доля людей) нічого не важать в порівнянні з дослівним відтворенням форм, затверджених не законом і навіть не постановою Кабміну, а рядовим наказом МВС», – сказав керівник ПДМШ на здаваній прес-конференції.

До кампанії на підтримку Сімонової приєдналася й Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська. У своєму відкритому звернненні до голови Комісії при Президентові України з питань громадянства та глави АП український омбудсмен повідомила, що вона відкрила провадження за зверненням президента ПДМШ «в інтересах громадянки Російської Федерації Сімонової Ольги Сергіївни щодо зволікання з розглядом її заяви про прийняття до громадянства України». Наприкінці звернення Валерія Лутковська закликала правозахисні організації та активістів приєднатись до нього та підтримати клопотання про надання українського громадянства Сімоновій, «очікуючи ефективні дії з боку Комісії при Президентові України з питань громадянства».

Відповідно до вимог чинного законодавства, іноземці можуть перебувати на території України без візи тільки протягом 90 днів. Для Ольги цей термін уже давно минув. Їй вдалося отримати дозвіл на тимчасове проживання, який кілька разів подовжували.

«Попри те, що дії наших можновладців так нагадували «русскій мір», Ольга жодного разу не засумнівалась, що Україна стала її справжньою батьківщиною. Залишалось лише оформити це юридично. І от ми спільними зусиллями зробили ще один крок до перемоги. Уклінно дякую всім, хто долучився до людяності і здорового глузду на противагу бездушному «совку». Залишається лише дочекатись указу глави держави про прийняття Ольги до громадянства України. Сподіваюсь, що лік пішов на дні, а не на роки чи місяці, як було досі. Щиро сподіваюсь, що Президент поквапиться надати Ользі те, що вона давно заслужила потом і кров’ю», – сказав Геннадій Друзенко, коментуючи сьогоднішнє рішення Комісії.

Фото: надане автором

Бліц-інтерв’ю з Ольгою Сімоновою

Ви вже знаєте про рішення Комісії?

– Ось зараз лише від вас дізналася. Насправді це дуже важливо. Чесно кажучи, я навіть трохи шокована, це взагалі страшенно мене тішить.

На вашу думку, з’явилося вже світло в кінці тунелю?

– Гадаю, що так. Це ж прийняла рішення Комісія з питань громадянства. Справа залишається за підписом Президента.

Так, підпис, але під указом.

– Так, указ про прийняття до громадянства. Але рішення комісії – це чудово. Гадаю, що це перемога, в принципі, ПДМШ, зокрема певних людей, які всю цю тему тривалий час порушували, і без них просто нічого насправді не було б. Бо я думаю, що тих, хто мені відмовляв з їхніми аргументами, мабуть, поставили в таке положення, що вони просто не можуть сказати «ні». І всі вимоги, які до мене ставили, було виконано як мною, так і людьми, котрі мені допомагали.

Насправді це дуже важлива й потрібна справа. Адже з такою проблемою зіткнулася не я одна. Я думаю, ви в курсі, що були спроби відмови, були пошуки певних моментів, аби мені відмовити: не та довідка, не тієї форми подання. А зараз, схоже, є прецедент. Можливо, він допоможе іншим людям, які опинилися у схожій ситуації, скористатися цим механізмом. Тобто цей механізм працює, якщо дотримуватися всіх формальних вимог. Отже на сьогодні це – дійсно перемога.

Скажіть, будь ласка, відверто: чи немає у вас почуття образи на Україну за тяганину з наданням громадянства?

– Це складне для мене запитання, оскільки усі ці перипетії мене якось оминули, бо я перебувала в зоні АТО на службі. Я не маю звички ображатися. Є правила гри, які нам нав’язують, за якими ми граємо. Зі свого боку ми виконали всі зобов’язання. Тому якщо ми все-таки доб’ємося прийняття мене до громадянства, то яке може бути почуття образи? Ні, гадаю, такого немає.

Ображатися за якісь необґрунтовані вимоги – так, це можливо. Але, по факту, є порядок, є закон. Ми його дотрималися, тож усе в рамках. А бюрократична система, що залишилася з Радянського Союзу, є як в Росії, так і в Україні та, гадаю, у низці інших держав. На це ображатися нема сенсу.

А загалом я не вважаю, що маю моральне право коментувати якісь вчинки українських політиків, оскільки в цей момент я не є громадянином України. Так, я – контрактник ЗСУ, роблю, що можу. А коментувати й когось критикувати – не вважаю що маю на це моральне право, бо нам, добровольцям, що сюди приїхали, колись сказали: «Вам тут ніхто нічого не винен». У принципі, ми й не приїжджали сюди в очікуванні манни небесної та нічого й не вимагали. Просто в певний момент склалося так, що це стало життєвою необхідністю.

http://lb.ua